Nynorskordboka
søkje 2, søke 2
søkja, søka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å søkaå søke | søker | søkte | har søkt | søk! |
| å søkjaå søkje | søkjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| søkt + іменник | søkt + іменник | den/det søkte + іменник | søkte + іменник | søkande |
| søkjande | ||||
Походження
same opphav som søkje (1Значення та вживання
gøy (3, 1) vedhaldande
Приклад
- hunden søkjer