Nynorskordboka
særmerkje, særmerke 2
særmerkja, særmerka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å særmerkaå særmerke | særmerker | særmerkte | har særmerkt | særmerk! |
| å særmerkjaå særmerkje | særmerkjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| særmerkt + іменник | særmerkt + іменник | den/det særmerkte + іменник | særmerkte + іменник | særmerkande |
| særmerkjande | ||||
Значення та вживання
Приклад
- det heimlege ordtilfanget er eit drag som særmerkjer nynorsken