Nynorskordboka
svindle
svindla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å svindlaå svindle | svindlar | svindla | har svindla | svindl!svindla!svindle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| svindla + іменник | svindla + іменник | den/det svindla + іменник | svindla + іменник | svindlande |
Походження
frå tysk; samanheng med svime (1Значення та вживання
fare med svindel;
bedra, bløffe, jukse lure (1, 5), snyte (2, 2)
Приклад
- svindle til seg store summar;
- svindle godtruande personar