Nynorskordboka
surkle
surkla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å surklaå surkle | surklar | surkla | har surkla | surkl!surkla!surkle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| surkla + іменник | surkla + іменник | den/det surkla + іменник | surkla + іменник | surklande |
Значення та вживання
- gje ein gurglande lyd
Приклад
- det surkla i brystet