Nynorskordboka
suksedere
suksedera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å suksederaå suksedere | suksederer | suksederte | har suksedert | sukseder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| suksedert + іменник | suksedert + іменник | den/det suksederte + іменник | suksederte + іменник | suksederande |
Походження
latin succedere eigenleg ‘gå inn under’Значення та вживання
følgje etter;
løyse av (i eit embete, på ei trone eller liknande)