Nynorskordboka
stuke 1
stuka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stukaå stuke | stukar | stuka | har stuka | stuk!stuka!stuke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stuka + іменник | stuka + іменник | den/det stuka + іменник | stuka + іменник | stukande |
Походження
frå lågtysk eigenleg ‘vere stiv’; samanheng med stokk (1Значення та вживання
klemme i hop med støytar mot enden
Приклад
- stuke ein bolt