Nynorskordboka
studere
studera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å studeraå studere | studerer | studerte | har studert | studer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| studert + іменник | studert + іменник | den/det studerte + іменник | studerte + іменник | studerande |
Походження
norrønt studera, latin studere ‘streve etter, vere ihuga for’; av studiumЗначення та вживання
- utdanne seg ved eit universitet eller ein høgskule
Приклад
- studere filologi;
- studere til prest;
- studere ved universitetet
- i perfektum partisipp:
- vere ein studert person – (bok)lærd, skolert
- setje seg inn i;
Приклад
- studere tilhøva grundig;
- studere reiseruta nøye
- sjå nøye på
- studere ein frå topp til tå