Nynorskordboka
stette 2
stetta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stettaå stette | stettar | stetta | har stetta | stett!stetta!stette! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stetta + іменник | stetta + іменник | den/det stetta + іменник | stetta + іменник | stettande |
Походження
av stett (1Значення та вживання
- oppfylle fullt ut eit krav eller ynske;gjere nøgd, roe
Приклад
- stette dei krava som lova set
- seie ja til, svare ja på, imøtekome, innvilge;samtykkje i
Приклад
- departementet stetta søknaden