Nynorskordboka
stamme 3
stamma
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stammaå stamme | stammar | stamma | har stamma | stam!stamma!stamme! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stamma + іменник | stamma + іменник | den/det stamma + іменник | stamma + іменник | stammande |
Походження
norrønt stama; samanheng med stam (2Значення та вживання
- tale støytvis, hakkande og usikkert, ofte på grunn av nervøsitet eller liknande;
Приклад
- bli nervøs og byrje å hakke og stamme
- tale støytvis og gjenta stavingar på grunn av talevanske
Приклад
- barn som stammar, blir ofte erta