Nynorskordboka
stagge 2
stagga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å staggaå stagge | staggar | stagga | har stagga | stagg!stagga!stagge! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stagga + іменник | stagga + іменник | den/det stagga + іменник | stagga + іменник | staggande |
Походження
samanheng med stoggeЗначення та вживання
- stanse, stogge;hindre
Приклад
- ho stagga inntrengjarane;
- stagge gråten
- roe ned, døyve (1);få til å stilne
Приклад
- stagge eit skrikande barn;
- han var ikkje til å stagge
Фіксовані вирази
- stagge segleggje band på seg;
styre seg- når eg ser ostepop, klarer eg ikkje stagge meg