Nynorskordboka
spytte
spytta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å spyttaå spytte | spyttar | spytta | har spytta | spytt!spytta!spytte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| spytta + іменник | spytta + іменник | den/det spytta + іменник | spytta + іменник | spyttande |
Походження
norrønt spýta; truleg samanheng med spy (2Значення та вживання
sprute ut (spytt) gjennom munnen
Приклад
- hoste, harke og spytte;
- spytte blod
Фіксовані вирази
- spytte uti uttrykk for vanvørnad;
òg: snakke ut