Nynorskordboka
sone 2
sona
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sonaå sone | sonar | sona | har sona | son!sona!sone! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sona + іменник | sona + іменник | den/det sona + іменник | sona + іменник | sonande |
Походження
frå lågtysk, av sone ‘vederlag’Значення та вживання
- gjere bot for;bøte for
Приклад
- sone syndene sine
- bli straffa;
Приклад
- sone for det andre har gjort;
- sone ein dom på fem år