Nynorskordboka
snuse
snusa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snusaå snuse | snusarsnuser | snuste | har snust | snus! |
| snusar | snusa | har snusa | snus!snusa!snuse! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snust + іменник | snust + іменник | den/det snuste + іменник | snuste + іменник | snusande |
| snusa + іменник | snusa + іменник | den/det snusa + іменник | snusa + іменник | |
Походження
kanskje frå lågtysk; truleg samanheng med snutЗначення та вживання
- bruke, ta snus (1, 1)
Фіксовані вирази
- snuse istikke nasen i (sakene til anna folk)
- snuse oppspore opp