Nynorskordboka
snerre
snerra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snerraå snerre | snerrar | snerra | har snerra | snerr!snerra!snerre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snerra + іменник | snerra + іменник | den/det snerra + іменник | snerra + іменник | snerrande |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
- om visse dyr: flekkje tenner og knurre
Приклад
- hunden snerrar
- brukt som adjektiv:
- ein snerrande hund
- snakke innbite og utydeleg
Приклад
- ho berre snerra noko til svar
- brukt som adjektiv:
- ei snerrande røyst