Nynorskordboka
blunke
blunka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å blunkaå blunke | blunkar | blunka | har blunka | blunk!blunka!blunke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| blunka + іменник | blunka + іменник | den/det blunka + іменник | blunka + іменник | blunkande |
Походження
samanheng med blinke (2Значення та вживання
- late att og opne auga snøgt
Приклад
- så snøgt som ein blunkar med auga;
- ho blunka til meg og smilte
Приклад
- varsellysa stod og blunka
Фіксовані вирази
- utan å blunkei overført tyding: utan atterhald eller tvil
- seie ja utan å blunke