Nynorskordboka
blunde
blunda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å blundaå blunde | blundar | blunda | har blunda | blund!blunda!blunde! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| blunda + іменник | blunda + іменник | den/det blunda + іменник | blunda + іменник | blundande |
Походження
norrønt blunda, av blundr; jamfør blundЗначення та вживання
- late eller halde att auga
Приклад
- blunde med det eine auget
- sove lett ei lita stund
Приклад
- ho blunda ikkje eitt sekund