Nynorskordboka
skusle 2
skusla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skuslaå skusle | skuslar | skusla | har skusla | skusl!skusla!skusle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skusla + іменник | skusla + іменник | den/det skusla + іменник | skusla + іменник | skuslande |
Походження
norrønt skutla; kanskje same opphav som skusle (1Значення та вживання
spille, øyde i småslumpar;
somle bort
Приклад
- skusle bort, vekk noko