Nynorskordboka
skurre
skurra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skurraå skurre | skurrar | skurra | har skurra | skurr!skurra!skurre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skurra + іменник | skurra + іменник | den/det skurra + іменник | skurra + іменник | skurrande |
Походження
lydordЗначення та вживання
- gje mislyd;lyde stygt, disharmonisk
Приклад
- røysta skurra i høgtalaren;
- skamrosinga skurra i øyra – lydde uekte, ille
- i presens partisipp:
- ein skurrande lyd