Nynorskordboka
skrumle 2
skrumla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skrumlaå skrumle | skrumlar | skrumla | har skrumla | skruml!skrumla!skrumle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skrumla + іменник | skrumla + іменник | den/det skrumla + іменник | skrumla + іменник | skrumlande |
Походження
samanheng med norrønt skrum ‘skravl, skryt’Значення та вживання
- bråke, skramle så det gjev døyvde lydar
- bruke munn;