Nynorskordboka
skjøtte
skjøtta
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å skjøttaå skjøtte | skjøttar | skjøtta | har skjøtta | skjøtt!skjøtta!skjøtte! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
skjøtta + іменник | skjøtta + іменник | den/det skjøtta + іменник | skjøtta + іменник | skjøttande |
Походження
av preteritum av eldre dansk skøte ‘ha omsut for’Значення та вживання
ha omsut for;
bry seg om
Приклад
- skjøtte arbeidet sitt;
- skjøtte hus og heim
Фіксовані вирази
- skjøtte seg sjølvpasse eller rå seg sjølv