Nynorskordboka
skamme
skamma
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skammaå skamme | skammar | skamma | har skamma | skam!skamma!skamme! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skamma + іменник | skamma + іменник | den/det skamma + іменник | skamma + іменник | skammande |
Походження
norrønt skamma ‘skjemme, vanære’Фіксовані вирази
- skamme segkjenne skam;
bli skamfull;
skjemmast- ho skammar seg over foreldra sine;
- du skulle skamme deg