Nynorskordboka
sivilisere
sivilisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å siviliseraå sivilisere | siviliserer | siviliserte | har sivilisert | siviliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sivilisert + іменник | sivilisert + іменник | den/det siviliserte + іменник | siviliserte + іменник | siviliserande |
Походження
frå fransk av, latin civilis; sjå sivil (2Значення та вживання
oppsede til høgare kultur;
særleg i perfektum partisipp:
Приклад
- den siviliserte verda;
- oppføre seg som eit sivilisert menneske