Nynorskordboka
sitere
sitera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å siteraå sitere | siterer | siterte | har sitert | siter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sitert + іменник | sitert + іменник | den/det siterte + іменник | siterte + іменник | siterande |
Походження
frå latin ‘kalle fram’Значення та вживання
gje att skrift eller tale ordrett;
Приклад
- sitere Bibelen, Ibsen;
- sitere noko etter ein annan