Nynorskordboka
singularis, singular
іменник чоловічий
однина | множина | ||
---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
ein singular | singularen | singularar | singularane |
ein singularis | singularisen | singularisar | singularisane |
Вимова
òg -laˊrisПоходження
latin (numerus) singularisЗначення та вживання
i grammatikk: form av eit ord eller ein frase som viser at det er tale om éin;
eintal;
motsett pluralis