Nynorskordboka
signere
signera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å signeraå signere | signerer | signerte | har signert | signer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| signert + іменник | signert + іменник | den/det signerte + іменник | signerte + іменник | signerande |
Походження
frå latin av signum ‘teikn’Значення та вживання
- skrive under
Приклад
- brevet var signert av både forlagssjefen og styreformannen;
- forfattaren var til stades og signerte boka si
- stadfeste opphav (ved underskrift);òg: adj perfektum partisipp; forkorta sign.
Приклад
- musikken var signert Per Nilsen;
- eit signert bilete