Nynorskordboka
signere
signera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å signeraå signere | signerer | signerte | har signert | signer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| signert + іменник | signert + іменник | den/det signerte + іменник | signerte + іменник | signerande |
Походження
frå latin, av signum ‘teikn’Значення та вживання
- skrive under;setje namnetrekket sitt på
Приклад
- brevet var signert av forlagssjefen;
- forfattaren var til stades og signerte boka si
- stadfeste opphav, særleg med signatur, initialar eller liknande
Приклад
- biletet var signert Harriet Backer;
- musikken var signert Per Nilsen
- skrive kontrakt eller avtale med
Приклад
- fotballspelaren signerte ein toårskontrakt