Nynorskordboka
samanbrot, samanbrott
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit samanbrot | samanbrotet | samanbrot | samanbrota |
| eit samanbrott | samanbrottet | samanbrott | samanbrotta |
Значення та вживання
- det å bryte saman psykisk;
Приклад
- få nervøst samanbrot
- det at noko går i oppløysing;
Приклад
- økonomisk samanbrot