Nynorskordboka
bjeffe
bjeffa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bjeffaå bjeffe | bjeffar | bjeffa | har bjeffa | bjeff!bjeffa!bjeffe! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bjeffa + іменник | bjeffa + іменник | den/det bjeffa + іменник | bjeffa + іменник | bjeffande |
Походження
lydordЗначення та вживання
- om hund: gøy (3, 1), gneldre
Приклад
- hunden knurra og bjeffa
- i overført tyding: ytre seg på ein kort og avvisande måte
Приклад
- bjeffe fram eit svar