Nynorskordboka
rømme 2
rømma
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rømmaå rømme | rømmer | rømde | har rømt | røm! |
| rømte |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rømd + іменник | rømt + іменник | den/det rømde + іменник | rømde + іменник | rømmande |
| rømt + іменник | den/det rømte + іменник | rømte + іменник | ||
Походження
norrønt rýma ‘gjere romslegare, rydde, flytte’; samanheng med rom (3 og rom (4Значення та вживання
- forlate ein stad (frivillig eller tvungen);flytte ut av;trekkje seg bort frå
Приклад
- rømme byen
Приклад
- rømme frå fengselet;
- ho rømde heimanfrå
- gjere rom (3, 4) eller plass;vide ut