Nynorskordboka
residere
residera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å resideraå residere | residerer | residerte | har residert | resider! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| residert + іменник | residert + іменник | den/det residerte + іменник | residerte + іменник | residerande |
Походження
frå latin, av re- og sedere ‘sitje’Значення та вживання
bu, opphalde seg
Приклад
- kongen residerer i hovudstaden
Фіксовані вирази
- residerande kapellanom eldre forhold: prest som fungerte som avløysar for soknepresten;
forkorta res.kap.