Nynorskordboka
predisponere
predisponera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å predisponeraå predisponere | predisponerer | predisponerte | har predisponert | predisponer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| predisponert + іменник | predisponert + іменник | den/det predisponerte + іменник | predisponerte + іменник | predisponerande |
Вимова
preˊdisponere eller predisponeˊreПоходження
frå latin; av pre-Значення та вживання
gjere mottakeleg på førehand
Приклад
- vere predisponert for tannròte;
- slike opplevingar predisponerer for psykiske plager seinare i livet