Nynorskordboka
beundre
beundra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beundraå beundre | beundrar | beundra | har beundra | beundr!beundra!beundre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beundra + іменник | beundra + іменник | den/det beundra + іменник | beundra + іменник | beundrande |
Вимова
beunˊdreПоходження
frå tysk; jamfør undre (2Значення та вживання
- vere imponert over;sjå på med vyrdnad
Приклад
- beundre den nye kjolen;
- vi beundra roa og styrken dei viste
- sjå opp til;
Приклад
- idrettsheltar blir beundra
- brukt som adjektiv
- beundrande blikk