Nynorskordboka
overvelde
overvelda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å overveldaå overvelde | overveldar | overvelda | har overvelda | overveld!overvelda!overvelde! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| overvelda + іменник | overvelda + іменник | den/det overvelda + іменник | overvelda + іменник | overveldande |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
Приклад
- inntrykka overvelda henne;
- la seg overvelde av kjenslene;
- bli overvelda av all gjestmildskapen