Nynorskordboka
opus
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit opus | opuset | opus | opusa |
Походження
frå latin ‘arbeid’Значення та вживання
- musikkstykke, komposisjon;forkorta op.
Приклад
- Griegs melodiar til Vinjes dikt er samla i opus 33
- stort skriftleg arbeid eller verk
Приклад
- skuleavisa vart litt av eit opus
Фіксовані вирази
- opus citatumdet nemnde verket;
forkorta op.cit.