Nynorskordboka
omvende
omvenda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omvendaå omvende | omvender | omvende | har omvendt | omvend! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omvend + іменник | omvendt + іменник | den/det omvende + іменник | omvende + іменник | omvendande |
Походження
frå tysk bekehren, av latin convertere; jamfør konvertereЗначення та вживання
få nokon til å skifte tru eller oppfatning;
jamfør omvend (3)
Приклад
- omvende folk til kristendomen;
- omvende ein folkemusikkhatar
Фіксовані вирази
- omvende segskifte tru eller oppfatning;
bli religiøs- syndaren har omvendt seg