Nynorskordboka
måte 3
måta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å måtaå måte | måtar | måta | har måta | måt!måta!måte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| måta + іменник | måta + іменник | den/det måta + іменник | måta + іменник | måtande |
Походження
av lågtysk maten; jamfør måte (1Значення та вживання
- måle ut, jamne til eller setje saman så det blir høveleg;
Приклад
- måte i hop noko;
- måte på seg nye klede
Приклад
- skoen måtar ikkje åt meg