Nynorskordboka
munter
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| munter | muntert | muntre | muntre |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| muntrare | muntrast | muntraste |
Походження
frå tyskЗначення та вживання
- i godt humør;lystig, livleg, skjemtesam
Приклад
- ein munter fyr;
- vere i muntert lag;
- muntre historier
- brukt som adverb:
- han fortel muntert om barndomen
- som muntrar opp
Приклад
- muntre fargar;
- muntre historier