Nynorskordboka
mone, monne
mona, monna
дієслово
розділений інфінітив: -a
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å monaå mone | monar | mona | har mona | mon!mona!mone! |
å monnaå monne | monnar | monna | har monna | monn!monna!monne! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
mona + іменник | mona + іменник | den/det mona + іменник | mona + іменник | monande |
monna + іменник | monna + іменник | den/det monna + іменник | monna + іменник | monnande |
Походження
norrønt muna; jamfør monЗначення та вживання
- gjere verknad;duge, hjelpe, forslå
Приклад
- det monar lite;
- ta i så det monar
- vekse, auke;gå framover;kome seg
Приклад
- det monar jamt
Фіксовані вирази
- mone påskunde på, drive på