Nynorskordboka
mekle
mekla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å meklaå mekle | meklar | mekla | har mekla | mekl!mekla!mekle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mekla + іменник | mekla + іменник | den/det mekla + іменник | mekla + іменник | meklande |
Походження
av lågtysk mekelen; jamfør make (2Значення та вживання
- prøve å få i stand forlik eller semje
Приклад
- mekle i striden;
- mekle mellom to ektemakar som vil skiljast
- formidle kjøp og sal av verdipapir, eigedom eller liknande
Приклад
- mekle aksjar;
- verksemda mekla sal av 150 eigedomar