Nynorskordboka
mare 2
mara
дієслово
розділений інфінітив: -a
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å maraå mare | marar | mara | har mara | mar!mara!mare! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
mara + іменник | mara + іменник | den/det mara + іменник | mara + іменник | marande |
Походження
norrønt merja ‘knuse’Значення та вживання
- skubbe eller grave smått;gnage
Приклад
- sjøen mara i hop sand og stein til ei øyr
- spørje og grave;