Nynorskordboka
magnetisme
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein magnetisme | magnetismen | magnetismar | magnetismane |
Походження
frå franskЗначення та вживання
- evne hos ein lekam (særleg av jern) til å dra til seg andre lekamar
- som etterledd i ord som
- ferromagnetisme
- jordmagnetisme
- i overført tyding: tiltrekkingskraft
Приклад
- det var ein magnetisme mellom dei