Nynorskordboka
lune 1
іменник середній або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| жіночий | ei lune | luna | luner | lunene |
| середній | eit lune | lunet | lune | luna |
Походження
gjennom lågtysk ‘månefase, skiftande huglag’; frå latin luna ‘måne’, etter trua på at månen påverkar sinnetЗначення та вживання
Приклад
- vere i godt lune
Приклад
- få eit lune;
- det er vel berre eit lune