Nynorskordboka
leive 2
leiva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å leivaå leive | leiver | leivde | har leivd | leiv! |
| har leivt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| leivd + іменник | leivd + іменник | den/det leivde + іменник | leivde + іменник | leivande |
| leivt + іменник | ||||
Походження
norrønt leifaЗначення та вживання
få til overs når ein har brukt det ein skal;
la bli att
Приклад
- leive mat;
- lage så stor porsjon at ein leiver;
- leive etter seg