Nynorskordboka
kvelve 1
kvelva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kvelvaå kvelve | kvelv | kvalv | har kvolve | kvelv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kvolven + іменник | kvolve + іменник | den/det kvolvne + іменник | kvolvne + іменник | kvelvande |
Походження
jamfør norrønt holfinn ‘kvolven’Значення та вживання
leggje seg med botnen opp;
velte, kantre
Приклад
- båten kvelv