Nynorskordboka
kveikje, kveike 2
kveikja, kveika
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kveikaå kveike | kveiker | kveikte | har kveikt | kveik! |
| å kveikjaå kveikje | kveikjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kveikt + іменник | kveikt + іменник | den/det kveikte + іменник | kveikte + іменник | kveikande |
| kveikjande | ||||
Походження
norrønt kveikja; jamfør kvikkЗначення та вживання
- gjere opp eld;
Приклад
- kveikje opp i omnen;
- bestefar kveikte pipa
- gje ny kraft og styrke;gjere oppglødd;setje mot i
Приклад
- kveikje seg på noko sterkt;
- talaren kveikte møtelyden