Nynorskordboka
krible
kribla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kriblaå krible | kriblar | kribla | har kribla | kribl!kribla!krible! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kribla + іменник | kribla + іменник | den/det kribla + іменник | kribla + іменник | kriblande |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
- gje eller merke ei stikkande, kløande kjensle;
Приклад
- det kriblar i halsen
- i overført tyding: kalle fram ei pirrande spenning
Приклад
- vere så spent at det kriblar i magen;
- det kribla i henne