Nynorskordboka
kongruere
kongruera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kongrueraå kongruere | kongruerer | kongruerte | har kongruert | kongruer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kongruert + іменник | kongruert + іменник | den/det kongruerte + іменник | kongruerte + іменник | kongruerande |
Походження
av latin ‘støyte saman’Значення та вживання
- om geometriske figurar: vere heilt like;vere kongruente
Приклад
- landet har langsiktige mål som kongruerer med måla til EU
- i grammatikk: vise kongruens (3)
Приклад
- kongruere i kjønn og tal