Nynorskordboka
konfiskere
konfiskera
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å konfiskeraå konfiskere | konfiskerer | konfiskerte | har konfiskert | konfisker! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
konfiskert + іменник | konfiskert + іменник | den/det konfiskerte + іменник | konfiskerte + іменник | konfiskerande |
Походження
gjennom tysk og fransk, frå latin av con- og fiscus ‘ta inn i keisaren si kasse’; jamfør kon-Значення та вживання
dra inn til fordel for staten;
beslagleggje
Приклад
- konfiskere smuglarvarer