Nynorskordboka
kompromittere
kompromittera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kompromitteraå kompromittere | kompromitterer | kompromitterte | har kompromittert | kompromitter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kompromittert + іменник | kompromittert + іменник | den/det kompromitterte + іменник | kompromitterte + іменник | kompromitterande |
Походження
frå latin ‘avtale skilsdom’Значення та вживання
føre skam over;
skjemme ut;
avsløre
Приклад
- partiet var kompromittert;
- han kompromitterte seg sjølv
- brukt som adjektiv
- kompromitterande åtferd