Nynorskordboka
komplisere
komplisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kompliseraå komplisere | kompliserer | kompliserte | har komplisert | kompliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| komplisert + іменник | komplisert + іменник | den/det kompliserte + іменник | kompliserte + іменник | kompliserande |
Походження
gjennom tysk eller fransk; frå latin complicare ‘vikle saman’Значення та вживання
gjere innfløkt eller vanskeleg;
lage ugreie
Приклад
- komplisere situasjonen