Nynorskordboka
kombinere
kombinera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kombineraå kombinere | kombinerer | kombinerte | har kombinert | kombiner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kombinert + іменник | kombinert + іменник | den/det kombinerte + іменник | kombinerte + іменник | kombinerande |
Походження
seinlatin combinare ‘setje saman parvis’Значення та вживання
Приклад
- kombinere arbeid og studium;
- forbikøyring kombinert med høg fart var årsaka til ulykka
- brukt som adjektiv
- kombinert undervisning;
- dei har ein kombinert bustad og vekstad
Фіксовані вирази
- kombinert lønsoppgjer(samordna) lønsoppgjer som er sett saman med tiltak frå regjeringa